COCAIN Эквадор Кашира

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Yo братишки и сестришки! Разрешите вам рассказать историю, которая взорвала мой мозг и вывела на новую степень наслаждения. Эта история началась в преддверии моего незабываемого выпускного вечера, когда я решил себе и друзьям сделать самый крутой подарок. Закладки, дудки, войсы, ширевка - я решил устроить настоящую вечеринку, в которой сольются музыка и наркотики в одно целое. Fasten your seatbelts!

В один прекрасный вечер я решил отправиться на поиски вездехода атома, чтобы завести свою магическую жизнь. Заглянув в свою карманную помощницу, я обнаружил там нехилую сумму денег, с которой можно было пойти и барыжить. Время не терпит, я сказал себе и ринулся на поиски продавца.

Мои ноги неслышно шагали по улицам города, словно крылья бабочки. Я нуждался в новых ощущениях, я хотел летать, будоражить себя до крови. И вот, наконец, я вышел на залив, где развешивали свои товары генераторы счастья. Ближайший торговец закладками, в зульфах и с дымком восклицал: "Кокаин, кокаин, всего за тыщу арбузов! Никотин, никотин, бери, катайся!" Я знал, что это мое время пришло, я вумат, что сегодня я добьюсь своего. Торговец с дикой улыбкой на вкрученных губах подошел ко мне, и настоял на том, чтобы я пробовал.

Я достал из кармана мою излюбленную дудку с марихуаной, прикурил и вдохнул. Как же это было круто! Я почувствовал разноцветный взрыв внутри себя. А кокаин, кокаин, он зажег мои мысли ярче, чем само Солнце. Я скрывался в парящей дымке рая, чувствуя себя королем мира.

Наконец наступил долгожданный день выпускного. Вся школа собралась на одной площадке, и я чувствовал себя героем фильма, где главный герой покоряет мир. Я преодолевал безумные преграды и смотрел на них свысока, ведь я был на эйфории, которую давала мне ширевка. Множество атомов словно слились со мной воедино, и мы двигались вперед, исполняя сокровенные желания наших душ.

Когда торжество началось, ритмы музыки пронизывали каждую клеточку моего тела, а наши головы кружились в унисон с барабанами. Я чувствовал, что моя душа становится свободной, как птица в небе. В этот момент, мое существо пронзил порошок, который мы с друзьями решили разделить. И каждый из нас стал наслаждаться этим легким дыханием счастья, которое наполнило наши сердца.

Мы станцевали до утра, словно небесные звезды, не зная усталости. Музыка стала нашим голосом, и мы завоевали собой всех остальных, погружаясь в безумное веселье. Когда история подходила к концу, я почувствовал, что наша дружба укрепилась, а воспоминания о этом вечере останутся в наших сердцах на всю жизнь.

Так что, мои друзья, не бойтесь расширить свой мир! Возьмите ширевку и полетите на орбиту наслаждения! Ведь мы живем только один раз, и каждый миг стоит того, чтобы принять весь мир в свои объятия. Они могут утончить наши эмоции, но также и разрушить жизни. Искренне ваш, наркоманский рэпер!